Зелені батареї Європи: 15 фактів про гідроенергетику Норвегії

Зелені батареї Європи: 15 фактів про гідроенергетику Норвегії

15-04-2020
Норвегія не лише знаходиться серед країн-лідерів світової гідроенергетики, але й давно на 95% забезпечує свої потреби в електроенергії саме завдяки ГЕС і ГАЕС. Яким був шлях до рекордного показника та в чому «енергетичний» феномен мальовничої скандинавської країни?

1. Ідеальний рельєф. Норвегія багата на гори, плоскогір’я, озера, круто падаючі річки та водопади, що дозволяють будувати гідроелектростанції без спорудження великих штучних гребель. В якості регулюючих водосховищ використовуються вже наявні природні озера, що значно спрощує зведення ГЕС та ГАЕС. Гідроресурси тут рівномірно розосереджені по території всієї країни, отже умови для розвитку гідроенергетики майже ідеальні. Саме тому можливим стало спорудження потужних енергетичних комплексів на плоскогір'ї Телемарк, у фьордах Вестлана, на порожистих річках Північної Норвегії... В країні створена та ефективно працює розгалужена мережа малих ГЕС, що забезпечує електроенергією промисловість та господарства. Завдяки вдалому використанню місцевого рельєфу, розповсюдження отримали каскадні та насосні електростанції.

2. Лідирує гідроенергетика. 95% норвезької електроенергії забезпечує саме гідроенергетика. Незважаючи на зрілість та усталеність галузі, Норвегія планує й надалі розвивати гідроенергетичний потенціал. Нині середній термін експлуатації об’єктів інфраструктури гідроенергетики тут становить близько 46 років, що стимулює оновлення та модернізацію устаткування, а отже й зменшення впливу діяльності станцій на навколишнє середовище. Варто зазначити, що близько 430 ліцензій на діяльність в гідроенергетичній галузі Норвегії будуть переглянуті до 2022 року з метою підвищення стандартів впливу на екологію.

3. Шоста найбільша гідроенергетика світу. Норвегія посідає шосте місце серед найпотужніших країн-виробників гідроенергії у світі. Загальна встановлена потужність норвезьких ГЕС і ГАЕС становить близько 31,600 МВт. Як відомо, гідроенергетика чутлива до погодних умов, тому в дощові роки виробництво може сягати 140 млрд кВт⋅год, а в засушливі – 115 млрд. Оптимальний рівень виробництва, що відповідає потребам країни, становить близько 120 млрд кВт⋅год.

4. Енергетичний достаток. Левова частка виробленої електроенергії йде на комунальні потреби країни, в тому числі на опалення житла чи підігрів води. Хоча останнім часом з такою метою все частіше використовується спалювання сміття. А от газом у Норвегії обігрівають лише декілька міст. Чим більше електроенергії виробляє країна, тим більше продає закордон, і це без врахування мільярдних прибутків, що Норвегія отримує, торгуючи з іншими країнами газом та нафтою.

5. Перша ГЕС Норвегії. Перша промислова ГЕС була побудована тут у 1885 році на водопаді, що був викуплений урядом спеціально для цієї мети. Станція забезпечувала електроенергією місцеву залізну дорогу. Експеримент був визнаний успішним і по всій країні розпочалося масове будівництво гідроелектростанцій, що дозволило Норвегії перетворитися з бідної країни на країну з одною з найсильніших економік Європи. Вже у 1920 році всі міста королівства були електрифіковані, а 64% норвежців користувалися електроенергією.

6. Захист інтересів держави. В 1905 році 90% гідроелектростанцій Норвегії належали іноземцям. Для протидії експансії в країні був ухвалений ряд законів, що забороняють володіти стратегічною нерухомістю без державної ліцензії. Термін ліцензії був обмежений і після завершення її дії об’єкт переходив у власність держави без фінансової компенсації колишньому власнику.

Гідроенергетика Норвегії, Укргідроенерго

7. Покриття країни електромережою. Норвегія може похвалитися рекордним показником: на 1900 рік близько 10% норвежців могли користуватися електроенергією в своїх домівках. На початку 1930 років цей показник вже становив 70%, але щоб уся країна була повністю охоплена електромережою, знадобилось ще довгих 30 років. Лише у 1960 Норвегія змогла заявити, що 100% господарств країни забезпечені електроенергією.

8. Найпотужніші ГЕС країни. Найпотужнішою у Норвегії є ГЕС Квіллдал з установленою потужністю 1,2 ГВт, що в 4,5 разів більше сумарної потужності усіх ТЕС країни. Серед інших ГЕС можна виділити каскад Пазьких гідроелектростанцій: Кайтакоскі, Яніскоскі, Раякоскі, Хеваскоскі, Скутфосс, Мелькефосс, Борисоглібська. Потужність каскаду становить 275,9 МВт, а середньорічний виробіток електроенергії – 1475 млн кВт⋅год. Каскад розташований на р. Паз, що витікає із фінського озера Інарі.

9. Припливна електростанція. Норвегія сміливо експериментує з новітніми технологіями: так, у 2003 році була побудована припливна електростанція Хаммерфест встановленою по тужністю 300 кВт. Експериментальна ПЕС має оригінальну конструкцію і була розрахована на 3 роки роботи. Установка здатна була давати до 700 тис. кВт⋅год електроенергії за рік. Виконавши поставлені завдання, станція припинила роботу у 2007 році – на рік пізніше запланованого терміну.

10. Хвильова електростанція. У 1985 році поблизу норвезького міста Берген розпочала роботу промислова хвильова електростанція, що складається з двох установок. Перша установка являє собою залізобетонну пневмокамеру у скелі, над якою встановлена сталева башта висотою 12,3 м та діаметром майже 3,6 м. Хвилі, що потрапляють в камеру, змінюють об’єм повітря, що там знаходиться. Потік повітря, що виникає, через систему клапанів призводить до обертання турбіни та пов’язаного з нею генератора потужністю 500 кВт.

Друга установка складається з конусоподібного каналу, що розташований в ущелині довжиною близько 170 м на основі шириною 55 м. Канал має бетонні стінки висотою 15 м. Хвилі проходять через канал, що звужується, і збільшують свою висоту з 1 м до 15 м, а потім потрапляють в резервуар, вищий за рівень моря на 3 м. З резервуару вода йде через низьконапірні гідротурбіни загальною потужністю 350 кВт. Станція щороку виробляє близько 2 млн кВт⋅год електроенергії.

11. Співпраця Норвегії та України в галузі гідроенергетики. В останні роки потенційні інвестори та фінансові установи Норвегії проявляють цікавість до інвестування і будівництва малих гідроелектростанцій в Україні. Така діяльність у значній мірі здійснюється через Норвезько-українську торгівельну палату (НУТП). З метою посилення співробітництва та залучення норвезьких інвестицій в українську гідроенергетику в 2016 р. був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між Норвезько-українською торгівельною палатою та Національним університетом водного господарства та природокористування України. А норвезька компанія АІСЕ Hydro AS розпочала свою діяльність з пошуку перспективних об'єктів для інвестування і будівництва малих ГЕС в Україні.

Гідроенергетика Норвегії, Укргідроенерго
Колишня ГЕС Веморк, коммуна Тін, Норвегія (фото: @norskhydroasa)

12. Мала гідроенергетика Норвегії. Спершу країна йшла шляхом розвитку малої гідроенергетики. Так, в 1929 році з 1452 ГЕС в країні 1315 мали потужність менше 1000 кВ. В 40–50-ті роки XX століття почався бум будівництва великих станцій, який закінчився в середині 1980-х. Для гідроенергетики Норвегії останніх років характерним є розвиток будівництва саме малих ГЕС, адже сприятливі створи для великих станцій уже використані або знаходяться у заповідних зонах. Кількість малих та мікро ГЕС наближається до 50%. Такий показник обумовлений особливостями рельєфу Норвегії, що зручний для розбудови малих ГЕС. Такі станції можуть бути розміщені у віддалених районах і задовольняти потреби як окремих сімей та місцевих спільнот, так і подавати електроенергію в об'єднану енергетичну систему.

13. Електротранспорт Норвегії. Сьогодні третина нових автомобілів, придбаних в Норвегії, є електрокарами. Країна є другим найбільшим у світі ринком електромобілей. Що й не дивно, адже електроенергія доступна, дешева та екологічно «чиста». Також на вибір норвежців впливають пільги, що надаються урядом власникам електротранспорту.

14. Дизайнерська ГЕС. Гідроелектростанція зі складною назвою Ovre forsland and bjornstokk – це унікальна арт-споруда, що ідеально вписалася в природний ландшафт. Її будівництво розпочалося у 2008 році і ставило собі за мету створити станцію, що виглядатиме так, ніби її створила сама природа. ГЕС схожа на величезний моноліт, декорований системою дзеркал, що відображають навколишню природу і таким чином ще більше «асимілюють» будівлю в навколишнє середовище. ГЕС має площу 150 кв. м. та може виробляти 30 ГВт⋅год електроенергії на рік.

15. Зелені батареї Європи. Близько 50% ємності водосховищ Європи знаходиться саме в Норвегії. Саме тому гідроенергетику країни ще називають європейськими «акумулятором». Великі водні резервуари Норвегії можуть бути використані для зберігання та балансування коливань виробітку електроенергії з інших поновлюваних джерел, таких як вітер та сонце.

Пресслужба Укргідроенерго

На головному фото: ГЕС Ovre Forsland and Bjornstokk, Хельгеланн, Норвегія (фото: @andrinelyeng)

Використані джерела: hydropower.orguhe.gov.uapublikasjoner.nve.no

Поділитися: